Рефераты, курсовые. Учебные работы для всех учащихся.

Инвестирование

Инвестирование

Визначено Законом і обов ` язки суб ` єктів інвестиційної діяльності: · інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов`язаний: подати фінансовим органам декларацію про обсяги й джерела здійснюваних ними інвестицій; одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво; одержати висновок експертизи інвестиційних проектів щодо додержання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних та архітектурних вимог. · суб`єкти інвестиційної діяльності зобов`язані: додержувати державних норм та стандартів; виконувати вимоги державних органів та посадових осіб, що пред`являються в межах їх компетенції; подавати в установленному порядку бухгалтерську та статистичну звітність; не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати усі вимоги антимонопольного регулювання. 2. Назвіть фактори, що впливають на ціну фінансових інструментів. Фінансові інвестиції – це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких переважають цінні папери, із метою отримання доходу (прибутку) у майбутньому. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року №559 “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно приводять до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого. Фінансові інструменти поділяються на: · Фінансові активи, які включають у себе: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи; · Фінансові зобов ` язання – включають фінансові зобов ` язання, призначені для перепродажу та інші фінансові зобов ` язання; · Інструменти власного капіталу – це прсті акції, частки та інші види власного капіталу; похідні фінансові інструменти – ф`ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.

Основою фінансових інструментів є цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Усі цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів. Відповідно до діючого законодавства в Україні можуть випускатися та обертатися на фондовому ринку такі види цінних паперів: 1. основні (боргові та права власності): акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов`язання республіки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі; 2. похідні цінні папери (деривативи): опціони (варанти), депозитарні розписки (свідоцтва) та інші. При розробці оптимальних фінансових рішень у конкретних ситуаціях інвестор має вміти оцінювати майбутню вартість інвестованих грошових коштів. Оцінка майбутньої вартості грошових вкладень, інвестованих на строк більше одного року залежить від того, який прцент (простий чи складний) буде прийматися в розрахунках. При використанні прстого відсотку інвестор буде одержувати доход тільки з суми початкових інвестицій протягом всього строку реалізації проекту. При використанні складного проценту, одержаний доход періодично додаєтьсядо суми початкових інвестицій. У результаці чого відсоток нараховується також із накопиченої у попередніх періодах суми відсоткових платежів або будь-якого іншого виду доходу. Вартість активу – це очікувані майбутні прибутки його власника, що він зможе отримати впродовж періоду існування активу. Метод капіталізації прибутку (МКП) визначає вартість активу як теперішню вартість потоку майбутніх прибутків, що дисконтувалися за відповідною необхібною ставкою прибутковості. Ринкова ціна активу визначається попитом та пропозицією на даний та аналогічні активи. Якщо на даний актив встановлюється ціна рівноваги, то ринкова ціна активу не матиме тенденції до зміни. Однак при зміні необхідної ставки прибутковості інвестора з даного активу ринкова ціна активу також змінюється. Якщо актив продається на ринку, то його ринкова ціна є ціною рівноваги на даний актив. Якщо актив не продається публічно, то його ціна може бути визначена за аналогією, тобто за ринковою ціною аналогічних цінних паперів.

Балансова вартість активу – це його вартість у момент придбання мінус вартість нагромадженої амортизації. Балансова вартість активу не пов ` язана з його ринковою ціною. Облігації належать до цінних паперів з фіксованим прибутком. Вони випускаються державою, регіональними владами, фінансовими інститутами і різноманітними корпораціями. До основних параметрів облігації відносяться: · номінальна ціна; · викупна ціна, якщо вона відрізняється від номінальної; · норма прибутку; · термін виплати процентів. Облігації, будучи об`єктом купівлі-продажу на ринку цінних паперів, мають ринкову ціну, що в момент емісії може дорівнювати номіналу, а також бути вищою або нижчою від нього.

Ринкові ціни істотно відрізняються між собою, тому для досягнення їхньої порівняності розрваховується курс облігації. Курс облігації – це покупна ціна облігації в розрахунку на 100 грошових одиниць номіналу. Він залежить від середньої величини на даний момент позичкового проценту, терміну погашення, міри надійності емітентів та інших чинників.

Звичайні акції не відносяться до цінних паперів з фіксованим прибутком. Тому ефективність операцій з акціями може бути спрогнозована лише умовно.

Власник звичайних акцій наражається на більший ризик, ніж власник облігацій, ризик тут розуміється як невизначеність в отриманні мийбутніх прибктків.

Ефективність інвестицій в акції можна виразити відносною величиною, що може бути записана так: r = ( P 1 – P 0 + d ) / P 0 , де Р 1 – ціна придбання акції; Р 0 – ціна продажу акції; d – дивіденди, отримані під час володіння акцією. Ціна акції визначається великим числом чинників, серед яких найістотнішими є очікуваний розмір виплат за дивідендами. До інших чинників можна віднести ступінь довіри до корпорації-емітента, перспективи її розвитку, рівень ринкового позичкового проценту тощо. При розв ` язанні проблеми визначення ціни акції виходять з двох припущень: 1. З певною ймовірністю можна передбачити розмір дивідендів за акціями в поточному році ( D 1 ), а також за ряд наступних років. 2. Акція безстроково перебуватиме в руках власника, тобто не продаватиметься. В цьому разі теоретична ціна акції Р а дорівнюватиме теперішній вартості очікуваного майбутнього потоку дивідендів – Р а = D t / (1 + k ) t , D t – дивіденд, сплачуваний у рік t ; k – очікувана ставка реінвестування дивідендів. Якщо власник акції продасть її через n років, то її ціна дорівнюватиме сумі теперішніх вартостей потоку дивідендів і ціни реалізації акції. Ціна продажу в кінці періоду володіння залежить від вартості майбутніх дивідендів після періоду n , а вартість акції в період 0 – прямо від дивідендів, одержуваних упродовж періоду володіння, і, побічно, від дивідендів після періоду володіння. Таким чином, на ціну фінансових інструментів перш за все впливають середня величина позичкового проценту, терміну погашення, міри надійності емітентів для облігацій та очікуваний розмір виплат за дивідендами, ступінь довіри до корпорації-емітента, перспективи її розвитку для акцій. 3. Охарактеризуйте напрямки політики держави із залучення іноземних інвестицій.

Перебудова української економіки, трасформація її у ринкову серед інших якісних перетворень включає налагодження зовнішньоекономічних зв`язків і відкритість. За наявними підрахунками, Україна потребує сьогодні близько US $ 40 млрд. іноземних інвестицій для своєї економіки, а фактично одержала зв період з 1992 року по 1. 10. 2001 року лише US $ 4194 млн. або US $ 85 на одного жителя. іноземних інвестицій потребують майже всі галузі економіки, зокрема, металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість, машинобудування, транспорт та агропромисловий комплекс та інші. У порівнянні з іншими обсягами прямих іноземних інвестицій в країни Східної Європи і колишнього Радянського Союзу іноземні інвестиції в Україну є надто малим (табл. 1). Географічна структура іноземного інвестування в Україні формується під впливом двох взаємопов `язаних груп факторів. З одного боку, її розвиток визначається глибиною зовнішньоекономічних зв`язків з традиційними партнерами (країни СНД з домінуванням Росії, окремі східноєвропейські та західні країни), а з іншого – потребою диверсифікації, перш за все міжнародної інвестиційної діяльності. Станом на 1. 01. 2001 року ПІІ в Україну вкладені з 106 країн світу.

Географічна структура міжнародного інвестування залишається достатньо стабільною.

Список країн-інвесторів очолюють представники далекого зарубіжжя, які забезпечують майже 90 % загальних обсягів надходжень. Найбільший сегмент (більше 60%) українського ринку займають інвестиції шести країн світу: США (635,8 млн.$), Кіпру (372,6 млн.$), Нідерландів (361,8 млн.$), Росії (314,3 млн.$), Великобританії (299,4 млн.$) та Німеччини (237,9 млн.$). Таблиця 1. Обсяги прямих іноземних інвестицій в країни Східної Європи і колишнього СРСР на 1. 01. 2001 р.

Країна Обсяг ПІІ, US $ млрд. Обсяг ПІІ на душу населення
Чехія 23 2300
Угорщина 21 2100
Естонія 2,7 1800
Словенія 2,7 1350
Хорватія 4,1 1025
Латвія 2,4 960
Польща 30 769
Словакія 3,5 700
Литва 2,4 686
Казахстан 8,8 550
Болгарія 3 375
Румунія 6 261
Росія 21 143
Україна 3,9 80
Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і регулюється Верховною Радою України.

Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента.

Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій, що безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну: · Українська державна кредитно-інвестиційна компанія; · Національне агенство України по реконструкції і розвитку; · Державний інвестиційно-кліринговий комітет; · Палата незалежних експертів з питань інвестицій; · Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україну; · Валютно-кредитна рада Кабінету Мінісирів; · Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингових співробітництва. Існує багато напрямків залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни.

Найважливіші з них: · прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств; · портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів; · кредити, позики та гранти міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експортих агенств, банків тощо.

Найсприятливішим для іноземних інвесторів був Закон про іноземні інвестиції, прийнятий ще в 1992 році. В Законі передбачались такі положення: · іноземним інвесторам надавались гарантії непогіршення їх фінансового стану від змін законодавства протягом 10 років; · підприємства з іноземними інвестиціями звільнялись від сплати податку на доходи в виробничій сфері протягом 5 років, в торгівлі – протягом 3 років, в посередницькій діяльності – протягом 2 років; · іноземні інвестиції в Україні не підлягали націоналізації; · в разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор мав право репатріації свого майна та доходів протягом 6 місяців; · з іноземними інвесторами могли укладатися концесійні договору на розробку корисних копалин строком на 99 років. Крім встановлення низької номінальної податкової ставки, існують інші напрямки стимулювання іноземних інвесторів з мінімальними збитками для Держбюджету: · запровадження пільгових процентних ставок на кредити, доходи від фінансових інвестицій; · швидке списання капіталу через прискорену амортизацію; · звільнення від податку прибутку, що йде на відшкодування інвестиційного кредиту; · запровадження інвестиційного податкового кредиту або податкових канікул тощо.

Залучення іноземного капіталу в Україну потребує розробки науково-обгрунтованої програми уряду на тривалий строк.

Програма повинна передбачати: · залучення до інвестування великихкомпаній з промислово розвинутих країн і транснаціональних корпорацій; · суттєве вдосконаленняфондового ринку та фінансово-кредитної системи, залучення до інвестиційного процесу великих іноземних фінансово-кредитних установ; · розробку, впровадження та фінансування з допомогою іноземних інвестицій проектів, що мають соціально-економічне значення на всій території України. Таким чином, для активізації іноземного інвестування державі необхідно насамперед розв`язати проблеми макроекономічної стабільності та активізувати дію комплексу важелів регулювання інвестиційної діяльності, а саме: створити нормативно-правові та соціально-економічні основи збільшення необхідних обсягів іноземних інвестицій; суворо дотримуватися визначених пріорітетів у розвитку національної економіки; мати ефективний механізм публічного контролю за їх виконанням; контролювати та певним чином регулювати галузевий розподіл іноземних інвестицій; спростити процедуру участі іноземних інвесторів у процесі приватизації державного майна; мати зважену, обгрунтовану політику щодо встановлення податкових пільг; активізувати кредитну політику, розвивати практику надання гарантій під іноземні кредити не лише урядом чи НБУ, а й комерційними банками.

Практичні задачі. Задача 1. Власник ферми продав землю за ціною $ 3200 за га. Він каже , що володів землею 20 років і що вартість землі зростала щорічно на 10 %. За яку ціну фермер купував землю? Розв ` язання: Р= S /(1+і) t , де Рпочаткова ціна землі, S - ціна землі на даний момент, іпоказник щорічного зростання вартості землі, t - період часу, протягом якого відбувалось зростання ціни; S =$ 3200 за га, i =10%=0,1, t =20 років. Р=3200/(1+0,1) 20 =3200/1,1 20 =473,4 $ . Відповідь: 473,4 $ . Задача 2. Інвестор купував у 1993 році пакет акцій за ціною $ 23 за акцію. Якщо він у 2003 році продасть цей пакет за $ 46,6 за акцію, то який буде щорічний темп зростання ціни акції? Розв ` язання: Вирахуємо скільки років зростала ціна на акції: t = 2003-1993=10 (років); вирахуємо, на скільки за цей період зросла ціна на одну акцію: P = 46,6-23=23,6 $ . Щорічне зростання ціни акції складає: Р=23,6/10=2,36 $ . Відповідь: 2,36 $ . Задача 3. Через скільки років ви зможете подвоїти ваші гроші, якщо їх вартість щорічно зростає на 16 %? Розв ` язання: Виходячи з формули 2Р=Р(1+і t ), де Р-початков ціна грошей, ітемп зростання грошей, t - кількість років, необхідна для подвоєння грошей, 2Рподвоєна ціна грошей. 2Р=Р(1+і t ); 2Р=Р(1+0,16 t ); 2=1+0,16 t ; 2-1=0,16 t ; 1=0,16 t ; t =1/0,16; t =6,25(роки). Висновок: 6,2 5 роки.

Задача 4. Припустимо, що середня вартість будинку у 1992 році була $90000. який щорічний рівень інфляції має бути, щоб середня вартість будинку була $140000 у 2003 році? Розв ` язання: Протягом 11 років (2003-1992) вартість будинку зросла на $ 50000 (140000-90000). Отже, щорічно його вартість зростала на 50000/11=4545,5 $ , а це складає 4545,5/50000=0,091 від загальної вартості будинку. Тому щорічний рівень інфляції має бути 9,1%. Відповідь: 9,1%. Задача 5. Ви бажаєте розмістити депозит в одному з трьох банків. Кожен банк сплачує 17% річних. Банк А нараховує відсотки щорічно, банк В – що піврічча, банк С – щоквартально. До якого банку треба вкласти кошти, якщо ви плануєте отримати депозит через 5 років? Розв ` язання: Нарощування процентів визначаємо за формулею: S = P (1+ it ). Через 5 років банк А виплатить: S = P (1+0,17*5)=1,85 P . Нарощування процентів декілька разів на рік: S=P(1+i/m) tm . Банк В виплатить: S = P (1+0,17/2) 5*2 =2,5 P . Банк С виплатить: S = P (1+0,17/4) 5*4 =2,4 P . Відповідь: вигідніше вкласти кошти до банку В. Задача 6. Інвестор має $ 15000. Він може вкласти цю суму на 15 років під 15% річних. Яку суму грошей він одержить через 15 років? Розв ` язання: S = P (1+ it )=15000(1+0,15*15)=15000*3,25=48750$ - інвестор отримає через 15 років. Відповідь: 48750$. Задача 7. Інвестор планує вкладати $ 1100 в ануїтет на початку кожного року впродовж 10 років. Якщо проценти нараховуються щорічно в розмірі 12%, визначте суму, яку отримає інвестор через 10 років. Розв ` язання: Для рішення використовуємо формулу F = A (((1+ i ) t -1)/і), де F – майбутня вартість ануїтету, А – сума, що сплачується в ануїтет в кінці кожного періоду, і – процентна ставка, t – кількість років. F =1100(((1+0,12) 10 -1)/0,12); F =1100*17,58=19338$. Відповідь: 19338 $ . Задача 8. Інвестор має 1300 $ . Він може вкласти гроші в ощадний сертифікат під 9% річних на 5 років. Інвестор очікує, що процентна ставка сертифіката зростатиме на 3% кожні 5 років. Яку суму коштів інвестор отримає через 15 років? Розв ` язання: Використовуємо формулу: S = P (1+і* t ) або S = P (1+ I ) t , де Р – початкова сума інвестора, і – ставка відсотку, t – кількість років, S – очікувана сума. S =1300(1+0,09) 5 =2000,21$ - очікувана сума через 5 років. S =2000,21(1+0,12) 5 =3525,05$. S =3525,05(1+0,15) 5 =7090,13$ - очікувана сума через 15 років. Відповідь: 7090,13 $. Задача 9. Ви бажаєте купити будинок за $ 25000. один банк згоден дати вам кредит під 9% річних терміном на 20 років з щорічними виплатами плюс виплата $ 15000 у момент отримання кредиту. Інший банк надає кредит під 10% річних, але терміном на 25 років і теж з виплатою $15000 у момент отримання кредиту. Який з варіантів вигідніший? Розв ` язання: S=P(1+it), i 1 =0,09, i 2 =0,1, t 1 =20 років, t 2 =25 років. V=N(((1+i) t -1)/(I(1+i) t ); N=v((i(1+i) t )/((1+i) t -1)); v=25000-15000=10000; N=10000((0,09(1+0,09) 20 )/((1+0,09) 20 -1)=10000(0,504/4,6)=1095,7$; 1095,7*20=21914$ - банк 1. S=P(1+it)=10000(1+0,1*25)=35000$ - банк 2. Відповідь: 1 варіант вигідніший.

Задача 10. Працівнику зараз 40 років, пенсійний вік – 65 років. Він може інвестувати $ 500 щорічно до пенсійного фонду в кінці кожного року під 14% річних. Працівник сподівається прожити 80 років. Після виходу на пенсію він планує отримати прибуток від інвестованих до фонду коштів у розмірі 9% річних.

Визначити суму, яку нагромадить працівник у віці 65 років і розмір щорічної пенсії. Розв ` язання: t 1 =25років; F =500(((1+0,14) 25 -1)/0,14)=90935,41$. t 2 =15років; N =90935,41((0,09(1+0,09) 15 )/((1+0,09) 15 -1)=11366,93$. Відповідь: 90935,41 $, 11366,93$. Завдання. За даними таблиці необхідно: 1.Визначити показник чистої поточної вартості проекту, якщо дисконтна ставка складає 14%. 2.Розрахувати дисконтований строк окупності інвестиційного проекту. 3.Скласти аналітичне заключення про доречність прийняття даного інвестиційного рішення.

оценка наследства цена в Белгороде
оценка стоимости акций компании в Москве
кадастровая стоимость в Калуге